Я працюю в освіті 35 років. І мене дуже непокоїть, що діти й дорослі читають дедалі менше. Наведу результати дослідження, що мене шокували.
- Ніколи не читають друкованих книжок 36 % респондентів.
- Ніколи не читають (не слухають) електронних чи аудіокнижок — 65 %.
- Не прочитали жодної книги протягом 2018 року — 37%.
- 60 % українців за останній рік не відвідували ані бібліотек, ані книгарень.
Ті респонденти, які ніколи не читають, найчастіше пояснюють це відсутністю потреби чи бажання.
Читання книжок лише на 5 місці поміж інших типів дозвілля. Лідирує перегляд телепередач, потім — читання ЗМІ, активність у соцмережах, слухання радіо.
Лише 20 % респондентів читають дітям книжки щодня, 4 % учнів беруть книжки у шкільній бібліотеці, 2 % українців прочитали понад 50 книжок за рік. (Дослідження Ukrainian Reading Pablishing Data 2018, що проводили культурно-видавничий проект «Читомо» разом із платформою Підручник.UA та центром Розумкова «Читання в Україні» http:/ data.chitomo.com)
Я звертаюся до учнів та батьків на сайті школи, у власному блозі: «Поверніть книжку у коло інтересів своїх дітей», популяризую читання — і чую у відповідь: «Нема сенсу читати, в інтернеті все можна знайти за 30 секунд».
«Читайте осмислено!» — закликаю я своїх учнів, пропонуючи різноманітні прийоми та вправи. Зупинюся на звичайних формах, але з новим підходом.
- Рольове моделювання: автори, персонажі, прототипи;
- активний сторітелінг на етапі закріплення або підсумкового уроку;
- метод проектів;
- написання та ілюстрування власних творів;
- створення образотворчих робіт: колажів, скрапбуків, інсталяцій;
- рекламні продукти: малюнки, постери, слогани, відеоролики, фотоколажі;
- ментальні карти.
Найбільше до вподоби учням різні форми візуалізації. Художня графіка (або «мистецько-візуальні моделі») є важливою складовою уроків літератури. Вони допомагають учням глибше, змістовніше сприймати будь-який художній твір, створювати образи-маркери (хмарки), схеми, а найважливіше — ігровий формат і практика дають змогу легко систематизувати інформацію. А для мене це чудодійний засіб формування любові учнів до книг і читання.
Наведу деякі приклади.
5-й клас. Підсумковий урок «Особливості художньої мови фантастичної повісті-казки Л. Керролла «Аліса в Країні Див». Учні обрали образ-маркер — фігурку Білого Кролика, поступово заповнюють її конкретними засобами: пестливі слова, антитеза, пародія, фігурний вірш, каламбур, приказки, переставляння слів, неологізми, гра словами і цифрами.
6-й клас. Тема «Міфи народів світу про створення світу». Образи-маркери — житло богів. Більшість грецьких богів мешкають на Олімпі, Посейдон — у морі, Аїд — у підземному царстві, німфи — на землі поряд зі смертними.
Єгипетський маркер — піраміда, індійський — квіти лотоса.
7-й клас. Тема «Детектив і фантастика» найулюбленіша. Учні обожнюють малювати космічні кораблі, телепатичних істот, міжпланетні війни.
8-й клас. Тема «Філософський зміст оповідання Р. Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон». На зображенні — земля, море, коло ганьби, небеса, Далекі Скелі, чайки. У підсумку — заповнення схеми філософськими висловами: «Ми вкинуті до цього світу, щоб їсти і лишатися живими», «Ти нам не брат», «Єдиний справедливий закон — це шлях до свободи», «Над усе любив літати», «Небеса — це досконалість».
9-й клас. Тема «Сюжет і композиція драми Г. Ібсена «Ляльковий дім». Учні зображують ляльковий дім, віконця на фасаді, обличчя персонажів. Головний символ — Різдвяний віночок. На наступних заняттях доповнюється схемами, цитатами, власними висновками.
Кожен такий урок — це імпровізація, вільна фантазії, розвиток мистецьких уподобань, засіб кодування тексту. Магічне питання від учнів «Будемо малювати?» сприймаю як результативність використання мистецько-візуальних моделей.
Черевань М. А.,учитель зарубіжної літератури Херсонської загальноосвітньої школи I–II ст. № 14
Коментарі
Дописати коментар