Перейти до основного вмісту

Публікації

Кабмін просять не допустити закриття сільських шкіл під час війни

На сайті уряду зареєстрована електронна  петиція  із закликом не допустити закриття сільських шкіл в умовах воєнного стану. Автор петиції Інна Коротіченко наголошує, що під час повномасштабної війни питання освіти не можна розглядати окремо від питання безпеки дітей. За її словами, безпека учнів має бути важливішою за формальні показники ефективності шкільної мережі. «У багатьох громадах відстань до найближчого навчального закладу становить 20–25 км і більше. Це означає щоденні поїздки під час повітряних тривог, відсутність гарантованого доступу до укриттів у дорозі, підвищений ризик для життя і здоров’я дітей, фізичне та психологічне виснаження. Мова йде не про зручність. Мова йде про базове право дитини на безпеку», – наголошує автор петиції. У петиції наголошується, що демографічні показники та мала кількість учнів не можуть бути підставою для рішень, які створюють загрозу життю та здоров’ю дітей. «У сільській місцевості зменшення кількості дітей є об’єктивним процесом, одн...

У Раді шукають рішення щодо транспортної проблеми реформи НУШ

Реалізація реформи старшої профільної школи напряму залежить від вирішення інфраструктурних питань, зокрема організації підвезення учнів та стану місцевих доріг. Про це  йшлося  під час онлайн-зустрічі голови профільного Комітету ВР Сергія Бабака, заступника голови партії «Слуга Народу» Віталія Безгіна, голів фракцій та очільників громад. Приводом для зустрічі стали численні звернення громад щодо проблем із координацією підвезення учнів і станом місцевих доріг, які безпосередньо впливають на доступ дітей до освіти. За словами Сергія Бабака, питання старшої профільної школи напряму пов’язане з інфраструктурою, а першочергово – з підвезенням учнів і забезпеченням громад шкільними автобусами. Він повідомив, що вже подані зміни до порядку використання коштів на закупівлю шкільних автобусів. Якщо раніше обласні військові адміністрації напряму розподіляли автобуси між громадами, то тепер це має відбуватися щонайменше за погодженням Міністерства освіти і науки. Бабак зазначив, що так...

Українським школам бракує вчителів, – звіт Держслужби якості освіти

Кадровий дефіцит у школах уже створює ризики для якості освіти: понад половина закладів мають вакансії педагогів, а в більшості шкіл частина вчителів викладає предмети не за фахом. Такі дані наведені в аналітичному звіті Державної служби якості освіти за результатами інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти у 2025 році. Зокрема, результати позапланових аудитів у 233 школах засвідчили, що у 53% закладів є вакансії педагогічних працівників. Ще одним ризиком для якості освіти є нестача фахових учителів: лише у 40% шкіл усі педагоги викладають предмети відповідно до здобутої фахової освіти. У більшості закладів до викладання окремих предметів залучають учителів, які не мають відповідної спеціальності, але пройшли необхідне підвищення кваліфікації. Водночас у 7% шкіл є вчителі, які викладають не за фахом і не мають навіть такого компенсаторного ресурсу, оскільки не проходили відповідних курсів.                       ...

Дистанційне навчання часто є лише формальністю, – голова Держслужби

У масовій шкільній практиці дистанційним навчанням часто називають те, що не відповідає змісту повноцінної дистанційної освіти. На цьому  наголосив  голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак, коментуючи перспективи дистанційного навчання. За його словами, в Україні про дистанційне навчання часто говорять поверхнево. «Одна частина дискусії зводиться до скарги на сам формат. Інша вважає, що достатньо підключити дитину до уроку через екран, і питання вичерпується. Обидва погляди не працюють», – переконаний Гурак. Він пояснив, що повноцінна дистанційна форма вимагає інших методик, іншої логіки самостійної роботи учня, іншої ролі вчителя, але в шкільній освіті така модель майже не сформована. Тому існують ризики, коли тривалий онлайн дуже легко перетворюється на режим присутності без повноцінного навчання дітей. «Це твердження особливо важливе тому, що воно руйнує зручну ілюзію. Дистанційка не є проблемою сама по собі. Проблемою стає псевдодистанційність, коли школа зберіг...

Зарплати освітян знову стали найнижчими в країні

За даними Державної служби статистики, у березні 2026 року найнижчий рівень середньої заробітної плати серед видів економічної діяльності знову зафіксовано в освіті. Середня зарплата працівників освітньої сфери становила 19 394 грн, тоді як середній показник оплати праці по Україні сягнув 30 356 грн. Отже, середня зарплата в освіті була майже на 11 тисяч грн нижчою за середній показник по країні. Найвищий рівень оплати праці у березні зафіксовано у сфері інформації та телекомунікацій – 85 673 грн. Таким чином, середня зарплата в освіті була більш ніж у 4 рази нижчою, ніж у найбільш оплачуваній сфері економіки. Загалом середня заробітна плата штатних працівників в Україні у березні 2026 року зросла на 7,2% порівняно з лютим. Найвищий рівень середньої зарплати серед регіонів зафіксовано в місті Києві – 49 381 грн, а також у Київській області – 29 997 грн. Найнижчі регіональні показники оплати праці були у Кіровоградській області – 21 375 грн та Чернівецькій області – 21 453 грн. За даним...

Сучасний підхід до дисципліни: чому покарання не працюють

Сучасний підхід до забезпечення дисципліни в освітньому середовищі дедалі більше відходить від покарань як основного способу впливу на поведінку учнів. Адже сьогодні для вчителя та освітнього адміністратора в будь-якій школі важливо не лише підтримувати порядок, а й формувати середовище, у якому учні по-справжньому навчатимуться відповідальності, саморегуляції та взаємоповаги. Відтак те, що раніше вважалося нормою – зауваження, зниження оцінок або виключення з діяльності – тепер переосмислюється з огляду на психологічні дослідження та реальний досвід роботи учнів у класі. Чому все ж класичні покарання стають менш актуальними і як інакше підтримувати порядок у класі  – далі у статті. Як змінилися підходи до дисципліни Розмірковуючи про підходи до дисципліни в освіті минулого, можна легко потрапити в пастку «раніше було краще», адже з перспективи сучасності може здаватися, що ще століття тому діти були більш слухняними та вихованими. Проте що стояло за цим? Тривалий час дисципліна ас...

Військово-облікові документи у школі: що мають знати учні

Міністерство оборони України підготувало  роз'яснення  для батьків і учнів, чому школа зобов'язана перевірити наявність військово-облікового документа (ВОД), і чому для переважної більшості призовників він існує саме в електронній формі. Електронний військово-обліковий документ (е-ВОД) – у застосунку Резерв+, на порталі Дія або роздрукований із QR-кодом – є стандартною і єдиною формою для звичайного учня-призовника. Вимагати замість нього щось інше школа не має права. Чому школа взагалі цікавиться військовим обліком Питання виникає щороку – особливо під час зарахування до старших класів або перед вступною кампанією. Батьки отримують від адміністрації навчального закладу запит надати військово-обліковий документ. Школи запитують цей документ не з власної ініціативи. Відповідно до  постанови  Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», за...