Блог вчителя інформатики Білинського ЗЗСО

Вступити в коледж для здобуття фахової передвищої освіти можуть особи, які здобули базову загальну середню освіту (9 класів), повну загальну середню освіту (11 класів); освітньо-кваліфікаційний рівень кваліфікованого робітника чи молодшого спеціаліста, а також особи, які здобули будь-який ступінь вищої освіти. Освіта.ua пропонує таким вступникам інформаційні матеріали, які допоможуть зорієнтуватися в процедурі вступу до закладів фахової передвищої освіти, а також в інших актуальних для абітурієнта питаннях. Загальна інформація Вступ.ОСВІТА.UA: інформація для абітурієнтів Про ступінь «Фаховий молодший бакалавр» Право на здобуття фахової передвищої освіти Де знайти інформацію про спеціальності в коледжах Коледжі України Особливості вступної кампанії 2026 року Строки проведення вступної кампанії 2026 року Порядок прийому до закладів фахової передвищої освіти Які іспити потрібні для вступу в коледж Усе про проведення мультитесту 2026 року Розрахунок конкурсного бала Рейтинговий відбір всту...

Українська молодь проводить перед екранами від 6 до 16 годин на добу, тоді як батьківський контроль за цим часом фактично відсутній. Про це йдеться у  повідомленні  Служби освітнього омбудсмена з посиланням на  результати дослідження  медіаспоживання українців. Результати дослідження свідчать, що для молоді 14–23 років характерною є найвища інтенсивність фоновості, а також мультиекранність і постійне гортання стрічки під час навчання або спілкування. «Для молодших респондентів характерне одночасне використання кількох пристроїв. Телефон часто функціонує як паралельний або фоновий екран – гортання TikTok чи Instagram під час навчання, роботи або гри на комп’ютері. Це формує режим постійної часткової уваги та фонової присутності медіа», – повідомляють в Офісі освітнього омбудсмена. Водночас відеоконтент продовжує бути головним джерелом інформації, особливо серед молодшої аудиторії. Також серед молоді віком від 14 до 17 років спостерігається найсильніша алгоритмічна іне...

На сайті уряду зареєстрована електронна  петиція  із закликом не допустити закриття сільських шкіл в умовах воєнного стану. Автор петиції Інна Коротіченко наголошує, що під час повномасштабної війни питання освіти не можна розглядати окремо від питання безпеки дітей. За її словами, безпека учнів має бути важливішою за формальні показники ефективності шкільної мережі. «У багатьох громадах відстань до найближчого навчального закладу становить 20–25 км і більше. Це означає щоденні поїздки під час повітряних тривог, відсутність гарантованого доступу до укриттів у дорозі, підвищений ризик для життя і здоров’я дітей, фізичне та психологічне виснаження. Мова йде не про зручність. Мова йде про базове право дитини на безпеку», – наголошує автор петиції. У петиції наголошується, що демографічні показники та мала кількість учнів не можуть бути підставою для рішень, які створюють загрозу життю та здоров’ю дітей. «У сільській місцевості зменшення кількості дітей є об’єктивним процесом, одн...

Реалізація реформи старшої профільної школи напряму залежить від вирішення інфраструктурних питань, зокрема організації підвезення учнів та стану місцевих доріг. Про це  йшлося  під час онлайн-зустрічі голови профільного Комітету ВР Сергія Бабака, заступника голови партії «Слуга Народу» Віталія Безгіна, голів фракцій та очільників громад. Приводом для зустрічі стали численні звернення громад щодо проблем із координацією підвезення учнів і станом місцевих доріг, які безпосередньо впливають на доступ дітей до освіти. За словами Сергія Бабака, питання старшої профільної школи напряму пов’язане з інфраструктурою, а першочергово – з підвезенням учнів і забезпеченням громад шкільними автобусами. Він повідомив, що вже подані зміни до порядку використання коштів на закупівлю шкільних автобусів. Якщо раніше обласні військові адміністрації напряму розподіляли автобуси між громадами, то тепер це має відбуватися щонайменше за погодженням Міністерства освіти і науки. Бабак зазначив, що так...

Кадровий дефіцит у школах уже створює ризики для якості освіти: понад половина закладів мають вакансії педагогів, а в більшості шкіл частина вчителів викладає предмети не за фахом. Такі дані наведені в аналітичному звіті Державної служби якості освіти за результатами інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти у 2025 році. Зокрема, результати позапланових аудитів у 233 школах засвідчили, що у 53% закладів є вакансії педагогічних працівників. Ще одним ризиком для якості освіти є нестача фахових учителів: лише у 40% шкіл усі педагоги викладають предмети відповідно до здобутої фахової освіти. У більшості закладів до викладання окремих предметів залучають учителів, які не мають відповідної спеціальності, але пройшли необхідне підвищення кваліфікації. Водночас у 7% шкіл є вчителі, які викладають не за фахом і не мають навіть такого компенсаторного ресурсу, оскільки не проходили відповідних курсів.                       ...

У масовій шкільній практиці дистанційним навчанням часто називають те, що не відповідає змісту повноцінної дистанційної освіти. На цьому  наголосив  голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак, коментуючи перспективи дистанційного навчання. За його словами, в Україні про дистанційне навчання часто говорять поверхнево. «Одна частина дискусії зводиться до скарги на сам формат. Інша вважає, що достатньо підключити дитину до уроку через екран, і питання вичерпується. Обидва погляди не працюють», – переконаний Гурак. Він пояснив, що повноцінна дистанційна форма вимагає інших методик, іншої логіки самостійної роботи учня, іншої ролі вчителя, але в шкільній освіті така модель майже не сформована. Тому існують ризики, коли тривалий онлайн дуже легко перетворюється на режим присутності без повноцінного навчання дітей. «Це твердження особливо важливе тому, що воно руйнує зручну ілюзію. Дистанційка не є проблемою сама по собі. Проблемою стає псевдодистанційність, коли школа зберіг...

За даними Державної служби статистики, у березні 2026 року найнижчий рівень середньої заробітної плати серед видів економічної діяльності знову зафіксовано в освіті. Середня зарплата працівників освітньої сфери становила 19 394 грн, тоді як середній показник оплати праці по Україні сягнув 30 356 грн. Отже, середня зарплата в освіті була майже на 11 тисяч грн нижчою за середній показник по країні. Найвищий рівень оплати праці у березні зафіксовано у сфері інформації та телекомунікацій – 85 673 грн. Таким чином, середня зарплата в освіті була більш ніж у 4 рази нижчою, ніж у найбільш оплачуваній сфері економіки. Загалом середня заробітна плата штатних працівників в Україні у березні 2026 року зросла на 7,2% порівняно з лютим. Найвищий рівень середньої зарплати серед регіонів зафіксовано в місті Києві – 49 381 грн, а також у Київській області – 29 997 грн. Найнижчі регіональні показники оплати праці були у Кіровоградській області – 21 375 грн та Чернівецькій області – 21 453 грн. За даним...

Сучасний підхід до забезпечення дисципліни в освітньому середовищі дедалі більше відходить від покарань як основного способу впливу на поведінку учнів. Адже сьогодні для вчителя та освітнього адміністратора в будь-якій школі важливо не лише підтримувати порядок, а й формувати середовище, у якому учні по-справжньому навчатимуться відповідальності, саморегуляції та взаємоповаги. Відтак те, що раніше вважалося нормою – зауваження, зниження оцінок або виключення з діяльності – тепер переосмислюється з огляду на психологічні дослідження та реальний досвід роботи учнів у класі. Чому все ж класичні покарання стають менш актуальними і як інакше підтримувати порядок у класі  – далі у статті. Як змінилися підходи до дисципліни Розмірковуючи про підходи до дисципліни в освіті минулого, можна легко потрапити в пастку «раніше було краще», адже з перспективи сучасності може здаватися, що ще століття тому діти були більш слухняними та вихованими. Проте що стояло за цим? Тривалий час дисципліна ас...