10 грудня минулого року під час засідання уряду Сергій Шкарлет презентував програму великої трансформації «Освіта 4.0: український світанок».
Перш ніж писати план впровадження СОУ(Світанкової Освіти України) треба розібратись «шовонотаке».
Ми, звісно, маємо йти за світовими трендами, але в міністерській презентації є лише загальні фрази. Бла-бла-бла... треба якось конкретизувати. Тож, звертаюсь до першоджерел.
Станом на 2023 рік маємо у світі зростаючий рух за освіту 4.0, який має на меті переосмислити систему освіти. Його метою є забезпечення переходу:
• Від системи, де навчання є стандартизованим, до системи, що базується на різноманітних індивідуальних потребах кожного учня, і є достатньо гнучкою, щоб кожен учень міг розвиватися у своєму власному темпі.
• Від системи, де навчання та навички зменшуються протягом життя, до системи, де кожен постійно вдосконалює наявні навички та набуває нових відповідно до своїх індивідуальних потреб.
• Від доставки контенту(змісту освіти) на основі процесів(process-based) до доставки контенту на основі проектів і проблем(project and problem- based), що вимагає спільної співпраці та більш точно відображає майбутнє роботи.
Задекларовано основний принцип: освіта 4.0 – це інвестиції в майбутнє навчання для повернення людиноцентрованої освіти.
Визначено основні компетенції освіти 4.0:
• цифрові та технологічні навички,
• співробітництво та самоменеджмент,
• інновації і креативність,
• глобальне громадянство і громадянська відповідальність.
І визначено пріоритетні напрямки та підходи до побудови освіти 4.0.
Зокрема, мова йде про High Tech – High Touch* (HTHT).
High Tech – High Touch (HTHT) – це підхід до навчання спрямований на використання технологій при збереженні особистісно орієнтованого навчання. Мова йде про технології у поєднанні з індивідуальним дотиком, адже впровадження технологій заради самих технологій не покращує навчання. Тому визначено шлях у майбутнє освіти через персоналізоване навчання в поєднанні з високими технологіями.
Термін High Touch(індивідуальний дотик) наголошує на необхідності підтримувати «людський зв’язок» та вказує на важливість особистого зв’язку у процесі навчання. Адже поточна модель викладання у класі, де вчителі надають стандартизований контент уніфікованим масовим способом, не спроможна адаптуватися до індивідуальних потреб учнів.
Тож, прорив у майбутнє планується шляхом поєднання двох унікальних сильних сторін: вчителя (High Touch) і можливостей технологій (High Tech), зокрема, штучного інтелекту.
Технологія забезпечує адаптивний вміст і оцінювання для розвитку базових навичок учнів, у той час, як вчитель розвиває в учнів навички вищого рівня, такі як критичне мислення, співпраця та соціально-емоційне навчання.
Численні дослідження вказують на те, що технології слід розгортати, щоб доповнювати вчителів, а не замінювати їх, тож потрібен чіткий план впровадження для включення технології в навчання.
High Touch High Tech for All (HTHT) — це нова глобальна ініціатива, яка спрямована на реалізацію бачення персоналізованого адаптивного навчання.
HTHT за задумом має сприяти «налаштованому» навчанню учнів(студентів) як у їхній взаємодії з технологіями (High-Tech), так і з вчителями(викладачами)(High-Touch), які забезпечують індивідуальний дотик. Саме прихильність індивідуальному (персоналізованому) навчанню має виводити освітян за рамки екрана та надавати вчителям час і ресурси, щоб пристосувати навчання до різноманітних потреб своїх учнів.
HTHT базується на розумінні того, що найкраща освіта для будь-якої дитини – це та, яка відповідає потребам як дитини як особистості, так і людей, які складають її навчальне середовище(батьки, вчителі, адміністрація тощо).
*Термін High-Touch, High-Tech (HTHT) походить з книги Джона Нейсбітта «Мегатренди», видану ще у 1982 році. Мова йде про свідому інтеграцію технологій у наше життя. Нейсбітт характеризує це як «прийняття технології, яка зберігає нашу людськість, і відкидання технологій, які вдираються в неї». Іншими словами, наші стосунки з технологіями мають бути збалансованими.
Партнерство на глобальному та місцевому рівнях розглядається як шлях до реалізації HTHT. Уже сьогодні формується глобальна спільнота учасників цієї ініціативи, які працюють над персоналізованим навчанням для подальшого масштабування в усьому світі. Люди беруться за амбітне завдання: (пере)запуск майбутнього шляхом обміну ідеями та ініціативами, спрямованими на стимулювання еволюції навчання за допомогою технологій та особистого зв’язку.
Чотириденний глобальний саміт HTHT у 2021 році зібрав майже 90 000 переглядів онлайн.
Стратегічна дорожня карта HTHT передбачає що в результаті трансформації до 2025 року системи освіти покращать результати навчання шляхом використання інноваційних, ефективних та інклюзивних підходів для утвердження більш персоналізованого, адаптивного та активного навчання.
Системи штучного інтелекту(AI) є ключовим засобом для безпосереднього застосування результатів науки про навчання. AI надає можливість для адаптивного навчання, яке пристосовує навчальний зміст і темп до індивідуальних потреб студента.
Технології блокчейну — це безпечні системи реєстру, здатні виконувати «розумні контракти» та інші форми онлайн обліку. Розумні контракти можуть надавати повноваження під час навчання та оцінювання. Окрім цього, слід звернути особливу увагу на те, як ці технології можна використати для підтримки перевірених педагогічних методів, а навчання має забезпечити ефективне застосування цих технологій у навчанні.
Для того, щоб реально утвердилась Освіта 4.0:
1. Необхідно зробити значні інвестиції в адекватну підготовку та розвиток освітян. Ці зусилля мають бути зосереджені на довгостроковому розвитку викладачів, а не на одноразових семінарах, які можуть не принести тривалої користі для студентів.
2. Необхідно докладати цілеспрямованих зусиль щодо навчання та розвитку, щоб підтримати широке впровадження інноваційних педагогічних методів, таких як навчання через гру, змішане навчання, обчислювальне мислення(computational thinking), навчання через досвід(experiential learning), втілене навчання(embodied learning) та гейміфікація(gamification), які охоплюють різноманіття форм грамотності. Зокрема, вчителі та інші освітяни повинні мати свободу створювати та сприяти інноваційним навчальним середовищам для дітей, які включатимуть суміш досвіду дітей(child-led) та вчителя(teacher-led).
3. Мають використовуватися нові інструменти Education 4.0(new Education 4.0 tools). Наприклад, штучний інтелект та інші системи навчання з комп’ютерною підтримкою показали перспективу в забезпеченні вчителів засобами та інструментами забезпечення індивідуального навчання з урахуванням потреб кожного учня.
4. Слід докласти додаткових стратегічних зусиль, щоб визнати сектор освіти критично важливим для економічного процвітання. Це, зокрема, забезпечити підвищення оплати праці вчителів, заохочення більшої кількості працівників до роботи в галузі освіти та надання належних можливостей для їхнього професійного розвитку. Зрештою, вчителі залишаються найважливішим гравцем у розробці інноваційної педагогіки та впровадження інших досягнень науки у вчителювання та навчання.
5. Наголошується на необхідності залучення до освітньої сфери «додаткових ролей»(аналітиків даних, постачальників різноманітних послуг тощо) в освітньому секторі для забезпечення кращої широкомасштабної підтримки зусиль вчителів. Потрібна підтримка та надання стимулів для залучення висококваліфікованих осіб до роботи в освітній сфері.
6. Слід визнати, що навчання відбувається у формальному та неформальному середовищі, і надати ресурси для батьків та позашкільних педагогів, щоб допомогти впровадженню Освіти 4.0.
7. Необхідно зосередити інвестиції в навчання та розвиток на інноваційній педагогіці.
8. Слід створити індивідуальні навчальні аккаунти (individual learning accounts) тим, хто працює в освітньому секторі, щоб вони продовжували розвивати свої навички.
9. Варто утвердити нові механізми оцінювання, зокрема, створити гаманці/паспорти навичок, які супроводжуватимуть людей від навчання в дитинстві до професійного розвитку дорослих, заохочуватимуть переміщення уваги від формальних сертифікатів, оцінок і років навчання до розвитку конкретних навичок.
10. Слід зосередитись на застосуванні навичок, а не на запам’ятовуванні як міри розвитку навичок. Для цього необхідно використовувати дані в режимі реального часу, створити сценарії оцінювання, які дозволять дітям застосовувати ці навички тощо.
Читайте про це, зокрема, тут Catalysing Education 4.0 Investing in the Future of Learning for a Human-Centric Recovery
Джерело: https://www.facebook.com
Коментарі
Дописати коментар