Блог вчителя інформатики Білинського ЗЗСО

З 1 вересня 2025 року мінімальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме не менше 20 осіб. Відповідну норму містять зміни до положень, які є частиною комплексної політики «Школа офлайн»,  затверджені  Міністерством освіти і науки. При цьому діти, які навчатимуться за сімейною або екстернатною формами, не будуть враховуватись у цю кількість. Також індивідуальні форми навчання дітей держава фінансуватиме окремо. Щоб забезпечити тяглість освітнього процесу, передбачається, що дистанційні класи в одній школі повинні бути організовані для учнів з 1 по 9 клас, 1 по 11 клас, 5 по 11 клас або для ліцеїв з 8 по 11 клас. Якщо жодна школа в громаді не може функціонувати, бо не виконує умови, то за рішенням засновника буде визначатись одна найбільш спроможна школа, яка працюватиме без дотримання вимог до наповнюваності класів та представленості класів кожного року навчання. Якщо в громаді в жодній школі не зможе бути сформований конкретний клас певного року навчання, то лише оди...

Учителів запрошують долучитись до вебінару «Як оцінювати учнівство 5–9 класів НУШ». Вебінар буде присвячений новим підходам до оцінювання у 5–9 класах НУШ: що зміниться для вчителів і школярів. На вебінарі педагоги зможуть отримати відповіді на свої запитання. Мова піде про такі теми: Що залишилося спільним (незмінним) між старим підходом і новим? Як оцінити не лише знання, а й уміння, цінності, ставлення? У чому різниця між формувальним і підсумковим оцінюванням? Як вони допоможуть відстежувати не лише результат, а й шлях, яким учень до нього йде? Як оцінювати без оцінок і навіщо? Як адаптувати форму оцінювання під різні освітні потреби учнів і учениць та як розробляти власні критерії? Чи правда, що віднині оцінюємо лише підсумки та ДПА, а поточні роботи, домашні завдання залишаються без оцінок? Як працювати з новими підходами до оцінювання, якщо журнали й щоденники не змінюються? Вебінар відбудеться 3 жовтня о 16:00. Переглянути його можна на Facebook-сторінці та YouTube-каналі Мініс...

Зниження виплат учителям на 3,5% після підвищення військового збору з 1,5% до 5% є проблемним питанням з урахуванням невисокого розміру їхньої заробітної плати. Про це в коментарі  Інтерфакс-Україна  сказав віцепрем'єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій Михайло Федоров. За його словами, зважаючи на це, буде здійснено спробу вирішити зазначене питання в процесі ухвалення закону про державний бюджет на 2025 рік. «Ми постараємося вирішити це питання під час ухвалення закону про бюджет на 2025 рік», – сказав Федоров. Він також уточнив, що одним із можливих інструментів вирішення цієї проблеми може стати освітня субвенція. Як відомо, Верховна Рада минулого тижня ухвалила в першому читанні законопроєкт про підвищення з 1 жовтня цього року військового збору з 1,5% до 5%. Водночас в урядовому проєкті держбюджету-2025 запропоновано зберегти рівень соціальних стандартів і мінімальної зарплати.                       ...

Міністерство цифрової трансформації спільно з Netpeak Group запустили безоплатний курс «Від початківця до експерта в ШІ». Метою створення курсу є навчити використовувати технологію майбутнього та полегшити виконання рутинних завдань якнайбільшій кількості українців. Курс містить 6 модулів – від початкового до просунутого рівня – та побудований на реальних кейсах із життя. Під час програми слухачі курсу навчаться за допомогою штучного інтелекту генерувати пісні, перевіряти новини, ремонтувати прилади та багато іншого. Після навчання всі учасники отримають сертифікат. Для зручності користувачів передбачена можливість пройти короткий тест та отримати посилання на модуль, який відповідає індивідуальному рівню знань роботи зі штучним інтелектом. ДІЗНАТИСЬ БІЛЬШЕ

Японське агентство міжнародного співробітництва передало Міністерству освіти та науки понад 1 мільйон підручників для 5 класу Нової української школи. За інформацією МОН, Україна отримала підручники з української мови, української літератури та зарубіжної літератури. Друкування цих підручників був профінансоване коштом міжнародних донорів Загалом на друк і передання підручників було витрачено понад 3,5 млн євро ( або понад 141 млн грн) грантової допомоги. Навчальні книжки дібрано відповідно до чинного Порядку конкурсного відбору підручників. Як зазначили в МОН, друк і передання підручників є однією з фаз грантової програми «Невідкладне покращення обладнання для надання освітніх послуг».                                                                                       Джер...

У 2025 році учнів 4-х, 9-х та 11-х класів вчергове планують звільнити від проходження державної підсумкової атестації. Відповідний  законопроєкт  зареєстрований у Верховній Раді. Згідно з документом, учні, які завершують здобуття кожного рівня повної загальної середньої освіти у 2024/25 навчальному році, звільняються від проходження  державної підсумкової атестації . Тобто учні 4-х, 9-х та 11-х класів для отримання свідоцтва досягнень або свідоцтва про здобуття базової чи повної середньої освіти не повинні проходити ДПА. Водночас для учнів 4-х класів тих шкіл, які братимуть участь у другому етапі пілотування ДПА, атестація буде проведена. Ці учні проходитимуть підсумкову атестацію з української мови, читання та математики. Дані, отримані за її підсумками, не позначаться на підсумкових оцінках учнів. Результати цієї ДПА будуть використані для уточнення підходів до оцінювання, розроблення моделі тестування, яка має забезпечувати якомога повніше охоплення обов’язкових резуль...

Переважна більшість учнів 10–11 класів та студентів коледжів і профтехів (понад 70%) згодна навчатись у закладі освіти в іншому населеному пункті, але з кращими умовами. Натомість більшість голів територіальних громад і депутатів місцевих рад готова до створення академічних ліцеїв лише у своїй громаді. Про це свідчать результати соціологічного дослідження «Реформа профільної середньої освіти», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, у якому узяли участь понад 80 тисяч опитаних. Згідно з дослідженням, 81% голів територіальних громад, де проживають менш як 1200 учнів, готові створювати академічні ліцеї. «56% голів ТГ і 59% депутатів місцевих рад готові до співробітництва з іншими громадами для створення ліцею, але якщо він буде на території їхньої громади. Тільки відповідно 8% і 7% підтримали би співробітництво, якщо ліцей буде на території іншої громади. Водночас третина голів громад або проти, або не мають власної думки щодо цього», – йдеться в дослідженні. Водночас ба...

Обсяги освітньої субвенції, що необхідні на виплату заробітної плати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти на 2025 рік, враховано в обсязі 103 162,3 млн грн, тобто на рівні 2024 року. Про це йдеться у  повідомленні  Профспілки працівників освіти і науки, у якому містяться пропозиції до проєкту Державного бюджету на 2025 рік. У профспілці зазначають, що відповідні обсяги субвенції не враховують забезпечення законодавчих гарантій щодо рівня посадових окладів педагогічних працівників, гарантованого статтею 61 закону «Про освіту».  На сьогодні найнижчий посадовий оклад педагогічного працівника становить лише 6080 грн проти гарантованих 24 000 грн, в умовах запланованого на 2025 рік розміру мінімальної заробітної плати 8000 грн. Тож сьогоднішній розмір посадового окладу педагогічного працівника, що встановлюється на рівні 9 тарифного розряду, на 17920 грн або у 3,9 рази менший від законодавчо гарантованого.   Зважаючи на це, у профспілці наголо...

  Менше ніж третина українських батьків учнів 5–6 класів підтримує запровадження 12 років навчання в школах. Про це свідчать  результати  соціологічного дослідження «Реформа профільної середньої освіти», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології і презентованого Міністерством освіти і науки. За даними дослідження, серед батьків переважає критичне ставлення до 12-річної освіти. Загалом 59% батьків учнів 5–6 класів НУШ негативно ставляться до збільшення тривалості навчання на один рік. При цьому категорично не підтримують цього 25%, а радше не підтримують – 34%. Водночас запровадження 12-річної школи  підтримують 29% опитаних. Щодо учнів 10–11 класів, то майже чверть з них (24%) позитивно ставиться до того, що з 2027 року навчання в старшій школі триватиме три роки. Майже стільки ж учнів ставляться до цього негативно (22%). Натомість понад половина учнів (54%) має або нейтральне, або невизначене ставлення до дванадцятирічного шкільного навчання. Джерело: ...

Реформа «Нова українська школа» продовжується сьомий рік. Вона завершилася у початковій школі і триває далі у базовій освіті. Наразі активно проходить робота над плануванням реформи старшої профільної освіти, яка повноцінно стартує з 2027 року. Міністерство освіти і науки підготувало роз’яснення щодо основних положень та таймінгу реформи. З 2027 року в Україні запроваджується трирічна профільна середня освіта (10–12 класи) за двома спрямуваннями: академічним: орієнтація на продовження навчання в закладах вищої освіти; професійним: здобуття професії. Таким чином перші нушівці, які пішли у перший клас у 2018 році, зараз навчаються у сьомих класах, і в 2027 році підуть у 10-ий клас старшої школи, а закінчать навчання у 2030 році. Навіщо потрібна реформа В Україні посилюється нерівність між сільськими й міськими школами за якістю та доступністю освіти. Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022, розрив між учнями з міст і учнями із сіл становив: у читанні майже 5 років навча...

В Україні розпочалась реєстрація учасників щорічного всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2025». Реєстрація відбувається за допомогою реєстраційної  платформи . Участь у конкурсі в 2025 році можуть узяти вчителі зарубіжної літератури, історії, технологій або трудового навчання та хімії. Педагогічний стаж конкурсантів має бути не менше 3-х років на дату реєстрації на конкурс. Основним місцем роботи має бути заклад загальної середньої або професійної (професійно-технічної) освіти. Реєстрація триватиме до 14 жовтня 2024 року. ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ

Освіта.ua склала щорічний  рейтинг  найкращих закладів загальної середньої освіти України за підсумками проведення національного мультипредметного тесту в 2024 році. Як і минулого року, випускники шкіл проходили тестування в умовах воєнного стану, а замість традиційного зовнішнього незалежного оцінювання учасники складали національний мультипредметний тест. На відміну від 2023 року, тест передбачав виконання завдань із чотирьох предметів: трьох обовʼязкових (українська мова, математика та історія України) та одного предмета на вибір учасника тестування (українська література, біологія, географія, фізика, хімія, іноземні мови). Національний мультитест було проведено у формі компʼютерного тестування з використанням лише завдань із закритою формою відповіді. Під час проходження НМТ учасники стикалися з деякими ускладненнями, зокрема перериванням тестування через повітряну тривогу. Однак, за повідомленнями Українського центру оцінювання якості освіти, усі учасники отримали свої ре...