Блог вчителя інформатики Білинського ЗЗСО

У Профспілці працівників освіти і науки заявляють, що ініціатива членів освітнього комітету ВР зі встановлення норми педагогічного навантаження на тарифну ставку в обсязі 22 години задля реалізації статті 61 закону про освіту (мінімальний оклад 3 мінімальні заробітні плати) виглядає цинічно та може оцінюватися як шантаж. Про це йдеться у  заяві  профспілки щодо намірів Комітету з питань освіти і науки закласти в законі про бюджет норм, які змінюють інші закони в галузі освіти. «Автори змін хочуть її змінити та встановити норму педагогічного навантаження на тарифну ставку в обсязі 22 години на тиждень. Зрозуміло, що це призведе до скорочення кількості вчительських ставок на школу, а отже – до звільнення когось із вчителів, чи зменшення їм при тарифікації тижневого педагогічного навантаження», – наголошують у профспілці. Загальна кількість класів в усіх комунальних закладах загальної середньої освіти, що враховувалися при розподілі освітньої субвенції на вересень-грудень 2025 ро...

Величезний резонанс викликали наміри Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України закласти в Законі України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» норм, які змінюють інші Закони України в галузі освіти, зокрема й закону «Про повну загальну середню освіту». Автори змін хочуть її змінити та встановити норму педагогічного навантаження на тарифну ставку в обсязі 22 години на тиждень. Зрозуміло, що це призведе до скорочення кількості вчительських ставок на школу, а отже – до звільнення когось із вчителів чи зменшення їм при тарифікації тижневого педагогічного навантаження. Роз’яснення про те, що на практиці означатиме таке збільшення, підготували в  Управлінні соціально-економічного захисту ЦК Профспілки . Як відомо, кожна школа працює за навчальними планами, що розробляються на основі Державних стандартів на здобуття початкової (1-4 класи) освіти – постанова КМУ від 24.07.2019 № 688, базової (5-9 класи) освіти –  постанова  КМУ від 30.09.2020 № 898 та повної (1...

Ринок праці оновлюється швидше, ніж змінюються навчальні програми в українських школах, коледжах і університетах. Нові професії з’являються щороку, тоді як освітня система лишається консервативною, часто інертною до викликів сьогодення. У результаті тисячі випускників отримують дипломи, але не отримують актуальних навичок, які реально потрібні роботодавцям. І ця освітньо-ринкова прірва лише зростає. Війна поглибила кризу освіти Освітній процес в Україні розсипається на уламки – світло вимикають, інтернет падає, уроки зриваються через тривоги та обстріли. За даними МОН, у 2022/23 навчальному році кожне десяте заняття просто не відбулося. І це вже не про перебої – це системна втрата навчального часу, яка вибиває підлітків із ритму й формує відчуття повної непередбачуваності. Онлайн-формат, на який усі змушені спиратися, лише поглиблює проблему. За дослідженнями ЮНІСЕФ, тривала дистанційка у воєнних умовах знижує концентрацію, погіршує результати й підвищує рівень тривожності. Ми фактично...

Кількість школярів в українських закладах освіти порівняно з 2024/2025 навчальним роком зменшилась на 400 тисяч осіб. Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків під час виступу на національній освітній конференції Polaris «Якісна освіта і ефективна громада». Згідно з статистичними даними закладів загальної середньої освіти, які було вивантажено з АІКОМ 2 станом на 1 листопада 2025 року, кількість учнів в школах становить 3 млн 600 тисяч осіб. «Це на 400 тисяч менше, ніж у минулому навчальному році. Тож субвенція буде розраховуватися саме на таку (меншу) кількість учнів», – зауважив Сташків. Також у МОН планують скоригувати РНК (тобто середнє значення кількості учнів у класі за умови раціональної організації шкільної мережі), яке не переглядалось від початку 2022 року. Окрім того, кошти для організації освітнього процесу учнів, які працюють за індивідуальною формою навчання, будуть розраховуватися окремо, бо їхня кількість на поточний навчальний рік становить пона...

Представники педагогічних профспілок долучаться до обговорення можливих варіантів підвищення зарплат педагогам у 2026 році. Про це повідомлено під час засідання освітнього комітету Верховної Ради, що відбулося 19 листопада. За словами народного депутата Романа Грищука, парламентарі отримують багато звернень від профспілкових організації різних шкіл та округів, присвячених змінам у підходах до нарахування зарплат, системи навантаження та підвищення зарплат. Ці звернення містять пропозиції, які варто розглянути, саме тому запропоновано провести спільне засідання парламентського Комітету освіти , науки та інновацій, у якому візьмуть участь представники профспілок. Ініціативу щодо проведення спільного засідання також підтримав голова комітету Сергій Бабак, за результатом чого було прийняте рішення провести окреме спільне засідання 21 листопада. «Є пропозиція розглянути питання підвищення заробітної плати вчителів на 2026 рік, які є пропозиції до держбюджету, які з них враховані і неврахова...

Національний мультипредметний тест  буде проведений у 2026 році у традиційному форматі, тобто чотири предмети учасники складатимуть за один день. Відповідний законопроєкт був розглянутий на  засіданні  освітнього комітету Верховної Ради та рекомендований для голосування в сесійній залі. За словами голови освітнього комітету Сергія Бабака, у результаті обговорень можливих форматів проведення НМТ було прийняте рішення про збереження минулорічного формату проведення НМТ. «Ми провели цього року аномально велику кількість нарад між собою, бо є певні запити від різних кіл суспільства до того, як і в якому форматі проводити НМТ. У результаті нашого достатньо довгого, але ґрунтовного аналізу всіх можливих позицій ми дійшли одностайного висновку, що залишаємо формат минулого року», – зазначив Бабак. Також він підкреслив, що таке рішення продиктоване насамперед вимогою створити рівні умови для всіх вступників. «Один день, чотири предмети, нічого не змінюється: основна сесія, додатк...

Вступники на бакалаврат стикаються з кількома поняттями балів: тестовий, рейтинговий, мінімальний, конкурсний, прохідний. Пропонуємо розібратись, чим вони відрізняються і як оперувати цими поняттями без ризику заплутатись і неправильно зрозуміти. Тестовий бал Тестові бали отримують усі вступники, які складали  національний мультипредметний тест  з чотирьох предметів. Загальна кількість правильно наданих відповідей за кожен предметний блок і становить тестові бали з чотирьох предметів. Рейтинговий бал Для участі у конкурсному відборі до закладів вищої освіти вступникам знадобляться рейтингові бали, тобто тестові бали, переведені за допомогою  спеціальних таблиць переведення , які щороку затверджує Міністерство освіти і науки у  Порядку прийому  на навчання до закладів вищої освіти. Рейтингові бали передбачають шкалювання від 100 (мінімально можливий для участі у конкурсному відборі цьогоріч) до 200 балів. Для того щоб отримати мінімальні 100 рейтингових балів, вс...