Сьогодні вже зрозуміло: ШІ з освіти нікуди не піде. Тому найважливіше запитання: а що тепер робити вчителю? Як учні та вчителі використовують штучний інтелект і які це дає результати? Хто такий Джіпі та як розібратися в усіх видах ШІ? Відповіді на ці запитання можна знайти у свіжому звіті ОЕСР «Перспективи цифрової освіти на 2026 рік. Дослідження ефективного використання генеративного ШІ в освіті». Зібрали головні висновки звіту про ефективне використання ШІ в освіті.
Штучний інтелект стрімко ввійшов у шкільне життя всього за чотири роки — після запуску у 2022 році ChatGPT, який став загальнодоступним та популярним. Інтерес до таких цифрових технологій нині просто вибуховий.
Станом на квітень 2025 року інструменти для створення зображень, а також відео- та аудіоінструменти становили по 2% трафіка сайтів ШІ, а інструменти для бізнесу — менш як 0,5% щомісячного трафіка до 60 провідних платформ ШІ. А от чатботи зібрали 95%. Тільки ChatGPT (або Джіпі, як прозвали його жартома англомовні учні) становив близько 78% щомісячних відвідувань.
Користувачів щороку більшає. Між 2024 та 2025 роками кількість унікальних користувачів ChatGPT зросла на 42%. До того ж люди спілкуються із ChatGPT частіше (кількість відвідувань на користувача збільшилася на 50%) і довше (середня тривалість сеансу подвоїлася з 7 до 15 хвилин).
Як розібратися в різних видах ШІ
Не всі користувачі розрізняють різні види ШІ. Розібратися просто. Негенеративні системи ШІ переважно створюють прогнози, класифікації, рекомендації та рейтинги, наприклад, для фільмів, книг чи інших продуктів і послуг. Їхня основна мета — виявити закономірності та зв’язки у величезних обсягах даних, тож їх ще називають «прогнозними».
Генеративні ШІ — це такі, що призначені для створення нового контенту, а не просто для аналізу масивів даних. Контентом може бути текст, зображення, відео, пісні, математичні рівняння, комп’ютерні програми, зазвичай у відповідь на запитання або команду («підказку»). Ще приклади, окрім ChatGPT: Gemini від Google, Copilot від Microsoft, Claude від Anthropic, LeChat від Mistral або Deepseek від Deepseek.
Також штучний інтелект можна поділити на той, що призначений для загального користування, та спеціальні моделі, призначені для освіти.
У чому специфіка генеративних ШІ загального призначення?
Вони часто надають доречні та контекстуалізовані відповіді на запитання з можливістю уточнення та поставлення додаткових запитань (на що не здатні не генеративні ШІ).
На відміну від більшості освітніх, універсальні інструменти ШІ зазвичай пропонують безкоштовні версії, що дає змогу учням та вчителям використовувати їх, навіть якщо вони, так би мовити, не по кишені школам.
Ці види ШІ мають кілька відомих недоліків:
Можуть «галюцинувати», тобто видавати правдоподібну, але неправильну відповідь або вигадувати деталі результату.
Оскільки вони навчаються на доступних наборах даних, їхні відповіді відтворюють погляди, представлені в цих даних, які переважно базуються на англомовних культурах. Наприклад, зазвичай використовують західні назви або приклади. Як результат, їхні відповіді потребують людського контролю більше, ніж не генеративні ШІ.
Поширення контенту, згенерованого ШІ, може призвести до того, що він потрапляє до масивів даних, з яких навчаються інші ШІ. Це може закріпити фейки як значну частину контенту. Наприклад, нині на запит «дитинча павича» пошуковики видають у переважній більшості нереалістичні зображення, створені ШІ, а не реальні фото пташенят. Отже, діти можуть вважати правильними ті зображення, яких більшість.
Наскільки поширене використання такого ШІ учнями?
У Швейцарії опитування учнів 8–18 років, проведене у 2024 році, показало, що інструменти ШІ використовують принаймні раз на тиждень дві третини учнів, зокрема:
8% учнів початкової школи;
30% учнів 11–15 років;
половина старшокласників.
У 2024 році в Естонії національне опитування близько 16 тис. учнів показало, що три чверті учнів 11–15 років та 90% учнів 16–18 років використовують ШІ. Причому ChatGPT був панівним інструментом (70% учнів використовують його).
Міжнаціональне європейське опитування понад 7000 тис. учнів віком 12–17 років у семи країнах (Німеччина, Греція, Португалія, Румунія, Іспанія, Туреччина та Велика Британія) показало високий рівень використання генеративного штучного інтелекту учнями. Наприклад, 48% заявили, що використовували ChatGPT у 2024 році, причому половині з них це доручали вчителі.
У США такі опитування проводять регулярно:
дані 2023 року вже вказували на поширення ШІ: близько третини учнів середніх шкіл повідомили про використання його для шкільних завдань;
у 2024 році це вже була половина учнів середніх та старших класів;
у 2025 році лише серед підлітків віком 15–17 років 68% використовували цей інструмент.
Отже, діти мало зважають на ШІ, а ось для підлітків він стає звичним інструментом під час підготовки до уроків.
Для чого учні використовують ШІ?
Основна мотивація зосереджена на зручності та ефективності, а не на поглибленні навчання. Учні прагнуть або інформації (як з пошуковиками) та пояснення матеріалу, або генерування ідей, складання чернеток і, на жаль, надання готових рішень.
В Естонії учні 6–12-х класів повідомляли, що ШІ спрощує завдання та економить час. Учні початкових класів частіше повідомляли про перевірку фактів, тоді як учні старших класів — про підсумовування певних тем та створення візуальних матеріалів для презентацій. Приблизно такі самі результати опитування в Нідерландах.
Аналогічно, у згаданому раніше загальноєвропейському опитуванні найпоширенішими способами використання учнями ШІ є (опитувані обирали по кілька варіантів):
отримання інформації (56%);
пояснення термінів і понять (45%);
надання комплексних рішень (31%);
структурування персоналізованих навчальних планів або відстеження прогресу (20%).
Кращі оцінки, але гірші результати?
І йдеться зовсім не про порушення академічної доброчесності. Навіть за умови чесного використання ШІ може виникнути ефект хибно позитивного результату. Ось приклади. У дослідженні в Туреччині тисяча старшокласників навчалися математики протягом шести занять по 90 хвилин, поділившись на три групи:
з конспектами курсу та підручником;
з чатботом GPT;
з освітнім чатботом LLM (він налаштований так, що уникає давати прямі відповіді та підтримує інтелектуальні пошуки).
Відсоток правильних відповідей під час виконання завдань був значно вищим для учнів, які використовували GPT. Однак коли вони відповідали індивідуально, саме ці учні показували нижчі результати, ніж решта. У тих, хто працював за підручником та з освітнім чатботом, результати були приблизно однакові.
У США студентів з п’яти університетів попросили написати 20-хвилинне есе. Групи отримати таке завдання:
працювати самостійно;
з доступом до пошукової системи;
з доступом до ChatGPT.
За годину потому лише 12% третьої групи змогли процитувати щось зі свого есе, на відміну від 89% у двох інших групах. Третя група також мала нижчу здатність зробити висновки в есе та мала більше схожого контенту в різних студентів. Візуалізація мозку свідчила про зміщення їхніх виконавчих завдань від створення контенту до контролю ШІ, а тому й нижчим був рівень нейронної залученості.
Якщо студенти писали чернетку самостійно, а потім доробляли її із ШІ, це давало вищий рівень активації та запам’ятовування, ніж у тих, хто починав із ШІ, а потім продовжував самостійно.
Експерти переконані: зручність від ШІ повинна мати межі. Адже коли учні надто сильно залежать від ШІ, їхня метакогнітивна залученість (тобто зусилля, які забезпечують розуміння) знижується. Це схоже на те, як м’язи ніг будуть слабшими у тих, хто завжди підіймається ліфтом, порівняно з тими, хто ходить сходинками.
Як учителі використовують ШІ?
Міжнародне опитування ОЕСР з питань викладання та навчання (TALIS) 2024 року надає інформацію про те, як учителі початкової школи використовують штучний інтелект. У середньому ШІ користуються 36% таких педагогів. Утім, помітні дуже великі відмінності між країнами. Якщо в Сінгапурі та ОАЕ це 75% вчителів, то у Франції та Японії — менш ніж 20%.
Учителі (з-поміж тих, хто використовує ШІ) переважно роблять це для підготовки до занять (опитувані обирали по кілька варіантів):
68% — для ефективного вивчення та узагальнення тем;
64% — для створення планів уроків;
25% — для перегляду даних про участь або успішність учнів;
26% — для оцінювання учнівських робіт.
Позитивне сприйняття ШІ:
40% вчителів погоджуються, що ШІ допомагає їм підтримувати учнів індивідуально;
50%— стверджують, що ШІ допомагає у створенні або вдосконаленні планів уроків (хоча так вважає різна кількість педагогів залежно від країни: від 18% у Франції до 91% у В’єтнамі).
Негативне сприйняття ШІ:
70%вчителів вважають, що ШІ може дозволити учням видавати чужу роботу за свою власну;
40%— переконані, що ШІ може посилювати упередження, закріплювати хибні уявлення учнів або ставити під загрозу конфіденційність та безпеку даних;
10%— повідомили, що їхня школа забороняє використання ШІ у викладанні, плануванні або оптимізації рутинних завдань.
Що стосується вчителів, які не використовували ШІ, то вони зізнавалися, що відчувають себе приголомшеними через висхідне очікування застосування цифрових інструментів в освіті. Цей показник досягає понад 50% у Хорватії, Японії та Сербії.
Троє з чотирьох учителів повідомляють, що їм бракує знань або навичок для навчання за допомогою ШІ. Половина цих учителів також вважають, що ШІ не слід використовувати в школах.
Загалом є тенденція: користуються ШІ ті, хто вірить, що він забезпечує переваги для навчання.
Натомість невикористання значною мірою пояснюється недостатніми навичками вчителів або невизначеністю щодо педагогічної цінності ШІ. Ані вік, ані досвід суттєво не впливають на ставлення до штучного інтелекту.
Утім, скоріше за все всім учителям доведеться адаптувати свою педагогічну практику до існування ШІ, оскільки їхні учні можуть використовувати ці інструменти самостійно. Наприклад, пропонувати такі домашні завдання, щоб їх не міг безпосередньо виконувати чатбот ШІ. Ігнорувати його в освіті не вийде.
Джіпі атакує класи
Штучний інтелект стрімко ввійшов у шкільне життя всього за чотири роки — після запуску у 2022 році ChatGPT, який став загальнодоступним та популярним. Інтерес до таких цифрових технологій нині просто вибуховий.
Станом на квітень 2025 року інструменти для створення зображень, а також відео- та аудіоінструменти становили по 2% трафіка сайтів ШІ, а інструменти для бізнесу — менш як 0,5% щомісячного трафіка до 60 провідних платформ ШІ. А от чатботи зібрали 95%. Тільки ChatGPT (або Джіпі, як прозвали його жартома англомовні учні) становив близько 78% щомісячних відвідувань.
Користувачів щороку більшає. Між 2024 та 2025 роками кількість унікальних користувачів ChatGPT зросла на 42%. До того ж люди спілкуються із ChatGPT частіше (кількість відвідувань на користувача збільшилася на 50%) і довше (середня тривалість сеансу подвоїлася з 7 до 15 хвилин).
Як розібратися в різних видах ШІ
Не всі користувачі розрізняють різні види ШІ. Розібратися просто. Негенеративні системи ШІ переважно створюють прогнози, класифікації, рекомендації та рейтинги, наприклад, для фільмів, книг чи інших продуктів і послуг. Їхня основна мета — виявити закономірності та зв’язки у величезних обсягах даних, тож їх ще називають «прогнозними».
Генеративні ШІ — це такі, що призначені для створення нового контенту, а не просто для аналізу масивів даних. Контентом може бути текст, зображення, відео, пісні, математичні рівняння, комп’ютерні програми, зазвичай у відповідь на запитання або команду («підказку»). Ще приклади, окрім ChatGPT: Gemini від Google, Copilot від Microsoft, Claude від Anthropic, LeChat від Mistral або Deepseek від Deepseek.
Також штучний інтелект можна поділити на той, що призначений для загального користування, та спеціальні моделі, призначені для освіти.
У чому специфіка генеративних ШІ загального призначення?
Вони часто надають доречні та контекстуалізовані відповіді на запитання з можливістю уточнення та поставлення додаткових запитань (на що не здатні не генеративні ШІ).
На відміну від більшості освітніх, універсальні інструменти ШІ зазвичай пропонують безкоштовні версії, що дає змогу учням та вчителям використовувати їх, навіть якщо вони, так би мовити, не по кишені школам.
Ці види ШІ мають кілька відомих недоліків:
Можуть «галюцинувати», тобто видавати правдоподібну, але неправильну відповідь або вигадувати деталі результату.
Оскільки вони навчаються на доступних наборах даних, їхні відповіді відтворюють погляди, представлені в цих даних, які переважно базуються на англомовних культурах. Наприклад, зазвичай використовують західні назви або приклади. Як результат, їхні відповіді потребують людського контролю більше, ніж не генеративні ШІ.
Поширення контенту, згенерованого ШІ, може призвести до того, що він потрапляє до масивів даних, з яких навчаються інші ШІ. Це може закріпити фейки як значну частину контенту. Наприклад, нині на запит «дитинча павича» пошуковики видають у переважній більшості нереалістичні зображення, створені ШІ, а не реальні фото пташенят. Отже, діти можуть вважати правильними ті зображення, яких більшість.
Наскільки поширене використання такого ШІ учнями?
У Швейцарії опитування учнів 8–18 років, проведене у 2024 році, показало, що інструменти ШІ використовують принаймні раз на тиждень дві третини учнів, зокрема:
8% учнів початкової школи;
30% учнів 11–15 років;
половина старшокласників.
У 2024 році в Естонії національне опитування близько 16 тис. учнів показало, що три чверті учнів 11–15 років та 90% учнів 16–18 років використовують ШІ. Причому ChatGPT був панівним інструментом (70% учнів використовують його).
Міжнаціональне європейське опитування понад 7000 тис. учнів віком 12–17 років у семи країнах (Німеччина, Греція, Португалія, Румунія, Іспанія, Туреччина та Велика Британія) показало високий рівень використання генеративного штучного інтелекту учнями. Наприклад, 48% заявили, що використовували ChatGPT у 2024 році, причому половині з них це доручали вчителі.
У США такі опитування проводять регулярно:
дані 2023 року вже вказували на поширення ШІ: близько третини учнів середніх шкіл повідомили про використання його для шкільних завдань;
у 2024 році це вже була половина учнів середніх та старших класів;
у 2025 році лише серед підлітків віком 15–17 років 68% використовували цей інструмент.
Отже, діти мало зважають на ШІ, а ось для підлітків він стає звичним інструментом під час підготовки до уроків.
Для чого учні використовують ШІ?
Основна мотивація зосереджена на зручності та ефективності, а не на поглибленні навчання. Учні прагнуть або інформації (як з пошуковиками) та пояснення матеріалу, або генерування ідей, складання чернеток і, на жаль, надання готових рішень.
В Естонії учні 6–12-х класів повідомляли, що ШІ спрощує завдання та економить час. Учні початкових класів частіше повідомляли про перевірку фактів, тоді як учні старших класів — про підсумовування певних тем та створення візуальних матеріалів для презентацій. Приблизно такі самі результати опитування в Нідерландах.
Аналогічно, у згаданому раніше загальноєвропейському опитуванні найпоширенішими способами використання учнями ШІ є (опитувані обирали по кілька варіантів):
отримання інформації (56%);
пояснення термінів і понять (45%);
надання комплексних рішень (31%);
структурування персоналізованих навчальних планів або відстеження прогресу (20%).
Кращі оцінки, але гірші результати?
І йдеться зовсім не про порушення академічної доброчесності. Навіть за умови чесного використання ШІ може виникнути ефект хибно позитивного результату. Ось приклади. У дослідженні в Туреччині тисяча старшокласників навчалися математики протягом шести занять по 90 хвилин, поділившись на три групи:
з конспектами курсу та підручником;
з чатботом GPT;
з освітнім чатботом LLM (він налаштований так, що уникає давати прямі відповіді та підтримує інтелектуальні пошуки).
Відсоток правильних відповідей під час виконання завдань був значно вищим для учнів, які використовували GPT. Однак коли вони відповідали індивідуально, саме ці учні показували нижчі результати, ніж решта. У тих, хто працював за підручником та з освітнім чатботом, результати були приблизно однакові.
У США студентів з п’яти університетів попросили написати 20-хвилинне есе. Групи отримати таке завдання:
працювати самостійно;
з доступом до пошукової системи;
з доступом до ChatGPT.
За годину потому лише 12% третьої групи змогли процитувати щось зі свого есе, на відміну від 89% у двох інших групах. Третя група також мала нижчу здатність зробити висновки в есе та мала більше схожого контенту в різних студентів. Візуалізація мозку свідчила про зміщення їхніх виконавчих завдань від створення контенту до контролю ШІ, а тому й нижчим був рівень нейронної залученості.
Якщо студенти писали чернетку самостійно, а потім доробляли її із ШІ, це давало вищий рівень активації та запам’ятовування, ніж у тих, хто починав із ШІ, а потім продовжував самостійно.
Експерти переконані: зручність від ШІ повинна мати межі. Адже коли учні надто сильно залежать від ШІ, їхня метакогнітивна залученість (тобто зусилля, які забезпечують розуміння) знижується. Це схоже на те, як м’язи ніг будуть слабшими у тих, хто завжди підіймається ліфтом, порівняно з тими, хто ходить сходинками.
Як учителі використовують ШІ?
Міжнародне опитування ОЕСР з питань викладання та навчання (TALIS) 2024 року надає інформацію про те, як учителі початкової школи використовують штучний інтелект. У середньому ШІ користуються 36% таких педагогів. Утім, помітні дуже великі відмінності між країнами. Якщо в Сінгапурі та ОАЕ це 75% вчителів, то у Франції та Японії — менш ніж 20%.
Учителі (з-поміж тих, хто використовує ШІ) переважно роблять це для підготовки до занять (опитувані обирали по кілька варіантів):
68% — для ефективного вивчення та узагальнення тем;
64% — для створення планів уроків;
25% — для перегляду даних про участь або успішність учнів;
26% — для оцінювання учнівських робіт.
Позитивне сприйняття ШІ:
40% вчителів погоджуються, що ШІ допомагає їм підтримувати учнів індивідуально;
50%— стверджують, що ШІ допомагає у створенні або вдосконаленні планів уроків (хоча так вважає різна кількість педагогів залежно від країни: від 18% у Франції до 91% у В’єтнамі).
Негативне сприйняття ШІ:
70%вчителів вважають, що ШІ може дозволити учням видавати чужу роботу за свою власну;
40%— переконані, що ШІ може посилювати упередження, закріплювати хибні уявлення учнів або ставити під загрозу конфіденційність та безпеку даних;
10%— повідомили, що їхня школа забороняє використання ШІ у викладанні, плануванні або оптимізації рутинних завдань.
Що стосується вчителів, які не використовували ШІ, то вони зізнавалися, що відчувають себе приголомшеними через висхідне очікування застосування цифрових інструментів в освіті. Цей показник досягає понад 50% у Хорватії, Японії та Сербії.
Троє з чотирьох учителів повідомляють, що їм бракує знань або навичок для навчання за допомогою ШІ. Половина цих учителів також вважають, що ШІ не слід використовувати в школах.
Загалом є тенденція: користуються ШІ ті, хто вірить, що він забезпечує переваги для навчання.
Натомість невикористання значною мірою пояснюється недостатніми навичками вчителів або невизначеністю щодо педагогічної цінності ШІ. Ані вік, ані досвід суттєво не впливають на ставлення до штучного інтелекту.
Утім, скоріше за все всім учителям доведеться адаптувати свою педагогічну практику до існування ШІ, оскільки їхні учні можуть використовувати ці інструменти самостійно. Наприклад, пропонувати такі домашні завдання, щоб їх не міг безпосередньо виконувати чатбот ШІ. Ігнорувати його в освіті не вийде.
Коментарі
Дописати коментар