Блог вчителя інформатики Білинського ЗЗСО

11-12 квітня 2024 року освітян та усіх зацікавлених осіб запрошують на  ІV Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Освітня робототехніка та штучний інтелект» . Мета конференції: · визначити перспективні напрямки розвитку освітньої робототехніки в Україні та світі, дослідити основні тенденції розвитку штучного інтелекту та його вплив на освітнє середовище; · об’єднати інтелектуальні зусилля представників науки, освіти, влади, роботодавців у розвитку науково-технічної творчості дітей та молоді, впровадженні інновацій та високих технологій заради миру та безпеки; · оцінити вплив робототехніки та штучного інтелекту на розвиток української системи STEM-освіти. Для участі у конференції необхідно зареєструватися  до 2 квітня 2024 року. Деталі читайте на сайті Гадяцького ЦПРПП за посиланням: https://osv.org.ua/rada/43834226/news/1711904268/

Повільний перехід чи постійний елемент?  Чимало вчителів не користуються взагалі формувальним оцінюванням, адже, на їхню думку, воно займає багато часу. А серед тих, хто користується, чимало тих, хто неточно трактує це поняття, плутає з іншими або значно спрощує. Такі висновки можна зробити за результатами дослідження  «Нова українська школа» в 5–6-х класах: виклики впровадження»,  які днями оприлюднила ГО «Смарт Освіта».  Побутує думка,  що цей вид оцінювання — «все, що не бали» (хоча його можна проводити й за бальною шкалою). Хтось розповідав, що це оцінювання за допомогою візуальних маркерів — наліпок, записів тощо. Не всі опитувані коректно розуміють поняття «зворотний зв’язок» і усвідомлюють його цінність. Педагоги схильні сприймати формувальне оцінювання як «тренування». Як повільний, аби він не ставав стресом для дітей, перехід до рівневого та бального оцінювання. Відтак, на думку експертів, «у системі оцінювання в НУШ формувальне оцінювання лишаєтьс...