Блог вчителя інформатики Білинського ЗЗСО

Напередодні початку навчального року Rakuten Viber разом з національною платформою Дія.Освіта нагадав батькам про правила цифрової безпеки та ключові функції застосунку, які допоможуть захистити школярів від кібербулінгу й небажаного контенту. Національне дослідження щодо онлайн-безпеки дітей в Україні 2026 року показало , що 54% школярів зазнавали кібербулінгу. Ба більше, лише чверть юних користувачів не натрапляла на небажаний контент. Дослідження також стверджує, що близько 70% українських школярів користуються Viber. Аби онлайн-спілкування дітей було безпечнішим, команда зібрала практичні поради для батьків. Безпека дітей в мережі: поради для батьків Побудова безпечного онлайн-простору починається з довіри. Заохочуйте дитину ділитися тим, що з нею відбувається в мережі. Пообіцяйте, що не забиратимете телефон і не каратимете її, якщо вона розповість про неприємну ситуацію. Про що варто поговорити зі школярами: Кібербулінг: поясніть, що цькування в мережі – це не норма. Дитина має чі...

27 українських школярів завершили сезон міжнародних учнівських олімпіад із 24 нагородами на 6 міжнародних олімпіадах. На учнівських олімпіадах з фізики, хімії, біології, математики, географії та інформатики учні з України здобули 4 золоті, 13 срібних і 5 бронзових медалей, а також 2 почесні відзнаки. Золото українці вибороли в чотирьох дисциплінах: фізиці, хімії, математиці та інформатиці. Також серед найвагоміших здобутків сезону – результат українських біологів: на Міжнародній біологічній олімпіаді всі четверо українських учасників здобули три срібла та бронзу, що є найкращим результатом України на IBO за останні 20 років. Олімпійські команди об’єднали школярів із різних куточків країни: Львів і Одеса, Харків і Дніпро, Ужгород і Хмельницький, Коломия, Вишневе, Баришівка, Голятин і Київ. За словами президента Малої академії наук, академіка НАН Станіслава Довгого, ці медалі є дуже важливими для України. «Цьогоріч маємо справді вражаючий результат! Наші учні продемонстрували не лише гли...

У 2026 році ситуація із зайвими обов’язками, заходами та звітами, які покладають на педагогів, не змінилася. Про це освітній омбудсмен Надія Лещик повідомила на своїй сторінці у Facebook , коментуючи заяву міністра освіти і науки Андрія Бутенка про перевантаження педагогів зайвими обов’язками. «На жаль, у 2026 році нічого не змінилося», – наголосила Лещик. За її словами, Служба освітнього омбудсмена досліджувала проблему перевантаження педагогів, яке в умовах війни лише зросло. Оприлюднене у 2025 році опитування педагогічних працівників засвідчило, що вчителі виконують велику кількість робіт поза уроками. Зокрема, 76,7% опитаних повідомили про заповнення документації, 63,8% – про обробку фотографій і відео для звітування, а 51,9% – про написання звітів. Інша частина дослідження показала, що більшість опитаних учителів щоденно витрачають час на виконання обов’язків, не передбачених посадовими інструкціями. Зокрема, 38,2% педагогів повідомили, що витрачають на таку роботу від однієї до д...

Педагоги отримали Дорожню карту підготовки закладів освіти до впровадження профільної середньої освіти академічного спрямування на 2026/27 навчальний рік. Дорожня карта визначає послідовність кроків, орієнтовні строки їх виконання та відповідальних на рівні закладу освіти за тематичними напрямами підготовки. Документ містить таблиці щодо підготовки мережі, визначення типу закладу та ліцензування, методичного супроводу, стратегічного планування закладу, дослідження освітніх потреб громади. Також карта визначає послідовність роботи над освітніми програми та навчальними планами; кадровим забезпеченням та підвищенням кваліфікації. Окрім того, визначені особливості підготовки щодо забезпечення підручниками та навчально-методичними матеріалами, роботи над індивідуалізованими освітніми траєкторіями, змінними групами та розкладом. Надані поради щодо інфраструктури та цифрових інструментів, проведення вступної кампанії до 10 класу, комунікації з громадою, батьками та партнерами, моніторингу гот...

  Міністерство освіти і науки розраховує приблизно за пів року напрацювати драфт нового законопроєкту про систему формування заробітної плати педагогічних працівників. Про це міністр освіти і науки Андрій Бутенко повідомив журналістам під час конференції «Серпнева-2026», повідомляє «Інтерфакс-Україна» . «Думаю, що десь за пів року напрацюємо драфт, який дозволить нам почати консультації», – зазначив Бутенко. За його словами, назвати точний термін внесення законопроєкту до Верховної Ради наразі складно, оскільки документ має бути погоджений, зокрема, з Міністерством фінансів. Міністр наголосив, що законопроєкт має передбачати працездатну модель оплати праці, мати перспективу ухвалення парламентом і бути забезпечений відповідним фінансуванням. Серед можливих підходів до реформування системи оплати праці Бутенко назвав зміну принципу нарахування зарплати, відхід від тарифної сітки та перегляд структури надбавок. За словами міністра, зараз педагогічні працівники можуть отримувати близь...

Міністерство освіти і науки України затвердило підходи до оцінювання учнів 5–9 класів. Відповідно до наказу № 1427 чинними залишаються компетентнісний підхід до оцінювання та академічна свобода вчительства у плануванні процедур оцінювання. Натомість спрощено механізм фіксації результатів навчання в журналі. «Навантаження на вчителя сьогодні величезне. Ми почули зауваження педагогів і педагогинь щодо складності фіксації результатів оцінювання й спростили ведення класних журналів: позначати групи результатів більше не потрібно, за семестр виставляється одна оцінка з предмета. Учителі, яким таке індексування зручне як робочий інструмент, можуть користуватися ним і надалі. Час, який раніше витрачався на зведення граф, тепер можна розподілити на роботу з дітьми. Державний стандарт, компетентнісний підхід і очікувані результати навчання залишаються основою оцінювання. Реформа НУШ триває, і ми продовжимо переглядати процедури, які не працюють на дитину», – зазначив міністр освіти і науки А...

Міністерство освіти і науки оновило Типову освітню програму для учнів 5–9 класів Нової української школи. Документ суттєво змінює підходи до розподілу навчального часу, оцінювання та підтримки учнів в умовах війни. Зокрема, програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання, його розподіл між освітніми галузями за роками навчання, вимоги до модельних навчальних програм тощо. У навчальних планах наразі основний акцент зміщено з «рекомендованої» кількості годин на самостійне визначення навантаження школою в межах діапазону «мінімум-максимум». У новій редакції обсяг годин на додаткові заняття, тобто для перерозподілу, зріс до 5–9,5 годин. У МОН очікують, що це дозволить школам значно посилювати окремі освітні галузі залежно від обраного профілю закладу. Також суттєві зміни стосуються фізичної культури: замість фіксованих 3 годин тепер встановлено гнучкий діапазон від 3 до 5 годин на тиждень. Окрім того, у 8–9 класах зб...