Блог вчителя інформатики Білинського ЗЗСО

У 2026 році всі вступники, окрім деяких пільгових категорій , для вступу на бакалаврат до закладів вищої освіти мають надати результати з чотирьох предметів НМТ.   Також можна використовувати для вступу результати НМТ 2023, 2024 або 2025 року. Але що робити, якщо результатів НМТ/ЗНО минулих років немає, а цьогоріч вступник не зміг подолати мінімальний поріг балів з одного предмета, і тим самим втратив можливість брати участь у вступній кампанії до закладів вищої освіти? Шлях 1. Вступ до коледжів Якщо вступник складав, але не склав НМТ, він має право вступати до закладів фахової передвищої освіти , тобто коледжів. У такому разі він за три роки (переважно 2 роки 10 місяців) здобуде освітній ступінь «фаховий молодший бакалавр», отримавши фах, обраний при вступі. Після цього випускник коледжу також може продовжити здобуття вищої освіти , вступивши до закладу вищої освіти на скорочений термін навчання. Для вступу до коледжу абітурієнти мають скласти творчий конкурс (на визначені спеціа...

130 майбутніх академічних ліцеїв у 22 областях України отримають державне фінансування на створення сучасних освітніх просторів. За словами прем'єр-міністра Юлії Свириденко, уряд вже спрямував понад 459 млн грн на перші 85 закладів. Інші ліцеї 45 отримають фінансування найближчим часом. Кошти можна буде витратити на оновлення лабораторій природничих наук, STEM-лабораторій та навчальних кабінетів майбутніх ліцеїв. Очікується, що громади зможуть закупити для них обладнання, мультимедіа, меблі для оснащення кабінетів, що дасть змогу створити сучасний освітній простір відповідно до підходів НУШ. Водночас ремонтні роботи у класах заклади освіти мають бути проведені коштом місцевих бюджетів. Фінансування отримають заклади, які відібрані за результатами відповідного конкурсного відбору. Заявки подавали громади, які є засновниками закладів освіти, а оцінювання проводила комісія МОН. У МОН зазначають, що під час відбору було враховано рівень дефіциту сучасної освітньої інфраструктури в тери...

Середньорічна заробітна плата працівників освіти в Україні у 2024 році була у 10 разів меншою за медіанний показник у країнах Європейського Союзу та у 6,3 раза нижчою, ніж у Польщі. Про це йдеться в дослідженні умов та оплати праці освітян, презентованому Профспілкою працівників освіти і науки України. За словами, декана факультету управління персоналом, соціології та психології КНЕУ Світлани Цимбалюк, дослідження, що охопило період 2010–2025 років, засвідчило системне погіршення матеріального становища освітян та зниження привабливості сфери освіти з погляду забезпечення гідної оплати праці. Цимбалюк зазначила, що впродовж досліджуваного періоду номінальна заробітна плата працівників освіти зросла у 8,6 раза, тоді як реальна заробітна плата в цінах 2010 року – лише у 1,7 раза. За її словами, це означає, що підвищення зарплат не призвело до суттєвого зростання їхньої купівельної спроможності. Найвідчутніше падіння реальної заробітної плати, за словами дослідниці, відбулося після почат...

Штучний інтелект уже став частиною щоденного навчання учнів та студентів. Вони використовують його для домашніх завдань, рефератів і підготовки до уроків так само природно, як колись користувалися пошуком в інтернеті. І це створює нову реальність, у якій звичні підходи до навчання більше не працюють так, як раніше. Перша реакція багатьох батьків та учителів на таке втручання ШІ в навчальний процес досить зрозуміла. Хочеться обмежити доступ, заборонити або принаймні зменшити вплив таких технологій, які здаються загрозою для ефективного навчання. Проте практика показує, що такі рішення дають лише тимчасовий ефект. Штучний інтелект вже інтегрований у повсякденність дітей, і повністю відділити його від навчального процесу майже неможливо. Саме тому дискусія навколо штучного інтелекту в освіті поступово виходить за межі питання його присутності в навчальному процесі. Значно важливішим стає інше: як зробити так, щоб ШІ не замінював мислення учня, а підсилював його. Це зміщує фокус із заборон...

Кабінет Міністрів визначив освіту і науку найбільшим сектором публічного інвестування на найближчі три роки. За інформацією Міністерства освіти і науки, на розвиток галузі загалом передбачено 78,5 млрд грн за трирічний період, що є найбільшим обсягом інвестицій серед усіх секторів публічного інвестування. Зокрема, у сферу освіти і науки планується інвестувати понад 16 млрд у 2027 році та понад 31 млрд у 2028 та 2029 роках. У межах реалізації плану передбачено такі ключові напрями фінансування: облаштування укриттів у закладах освіти; створення сучасного освітнього середовища та оновлення лабораторій, майстерень, кабінетів й іншої навчальної інфраструктури; розвиток дослідницької інфраструктури та поліпшення умов її безпечної роботи; поліпшення доступу до освіти через розвиток системи перевезень і оновлення шкільних автобусів; розвиток і оновлення пансіонів та гуртожитків закладів освіти; оновлення їдалень і харчоблоків задля організації якісного та безпечного харчування; підвищення ене...

Цьогоріч тисячі педагогів вперше отримали можливість спланувати власний професійний розвиток із реальною свободою вибору. У межах пілоту політики «Гроші ходять за вчителем» держава нараховує 1500 віртуальних гривень безпосередньо вчителю, а він сам обирає курс і провайдера на платформі « Вектор ». У Міністерстві освіти нагадали, що реєстрація в пілот наразі триває – і вже понад 26 000 педагогів отримали віртуальні кошти та розпочали навчання.   Про що політика «Гроші ходять за вчителем»? Професійний розвиток – реальна потреба кожного педагога: світ змінюється, і, щоб відповідати на нові виклики, важливо постійно оновлювати підходи та інструменти. Водночас учителі давно потребували більшої свободи у виборі власної освітньої траєкторії: за результатами опитування МОН, понад половина педагогів хотіли обирати курси, що справді відповідають їхнім професійним потребам, а 72% називають практичну орієнтованість навчання ключовим фактором вибору. Саме для цього МОН запустило пілот «Гроші х...