EXPO — це найбільший у світі майданчик ідей та інновацій, який раз на п’ять років збирає країни з усього світу для презентації своїх досягнень, технологій та бачення майбутнього. Національний день країни на EXPO — це престижна можливість показати світові свою культуру, інновації та історії, що формують націю. Для України це також шанс розповісти світу правду про життя та навчання під час війни, знайти нові партнерства і підтримку. Саме тому «Освіторія» повезла на Міжнародну виставку «Стрічку часу» — фільм про українські школи, дітей і вчителів у війні.
У Національний день України на EXPO 2025 українські освітяни, кінематографісти та представники молоді передали потужний меседж: освіта не зупиняється навіть під час війни. Подія під назвою «Незламні класи України» поєднала живі свідчення з фрагментами документального фільму «Стрічка часу», що показує, як триває навчання під час повномасштабного вторгнення.
Захід відбувся у Чеському павільйоні та був офіційно відкритий Генеральним комісаром Чехії на EXPO 2025 Ондржеєм Сошкою, який привітав гостей і висловив підтримку Україні:
«Для нас у Чехії боротьба України — це не далекий сюжет. Це спільний досвід, глибоко вкорінений у нашій історії. Ми знаємо, що означає, коли свободу придушують, коли доводиться боротися за ідентичність, культуру та незалежність. Саме тому Чехія була поруч із Україною в найтемніші часи — і буде з нею до перемоги та миру».
Організований громадською спілкою «Освіторія» за підтримки Tokarev Foundation, захід дав рідкісну можливість почути, як вчителі та учні продовжують навчання серед дронових атак, відключень світла та вимушених переїздів. Аудиторія в Осаці дізналася, як метро перетворюються на класи, як уроки проводять серед руїн, і як діти роблять домашні завдання під звуки сирен.
«Ми ніколи не уявляли, що доведеться навчати з бомбосховищ чи метро. Але ми адаптувалися. Ми побачили, що освіту в кризі можна не лише зберегти, а й трансформувати. Це історія про сміливість — і про надію. Наші вчителі та учні стоять як герої, але вони не можуть стояти наодинці. Я вдячна за міжнародну підтримку України й сподіваюся, що вона триватиме», — сказала Зоя Литвин, засновниця «Освіторії» та виконавча продюсерка фільму.
Зоя Литвин також наголосила, що попри руйнування кожної четвертої школи, війна пришвидшила цифрову трансформацію: за оцінкою PISA, Україна посідає перше місце серед усіх країн-учасниць за рівнем цифрової інтегрованості в навчанні. Платформи «Освіторії» та програми підготовки вчителів охоплюють мільйони користувачів, тисячі шкіл адаптовані до умов війни — обладнані укриттями, генераторами, інтернетом Starlink. До вересня 2025 року в Україні буде побудовано та оснащено понад 140 підземних шкіл.
Модераторка, британська журналістка Фелісіті Спектор, вела розмову між освітніми лідерами, політиками та авторами історій, кожен з яких показав, як освіта стала одночасно і мішенню, і інструментом спротиву.
Одним із найемоційніших моментів став виступ Бориса Ховряка, українського вчителя, який пішов до лав ЗСУ, усвідомивши, що «якщо ми зараз не захистимо дітей, потім може вже не бути кого навчати».
«Я збираюся навчатися в UWC ISAK Japan. Найважливіше, що я хочу отримати, — це японський досвід відновлення після великих війн. Після Другої світової Японія змогла розвинутися і подолати кризу з обмеженими ресурсами — і саме цей досвід нам потрібен після перемоги. Я дуже хочу повернутися в Україну та застосувати всі знання, які отримаю тут, на благо країни», — поділився Дарій Кузьмінський, стипендіат і представник української молоді за підтримки Tokarev Foundation.
«В Tokarev Foundation ми віримо, що освіта має силу зцілювати, відновлювати та переосмислювати майбутнє. Навіть у найтемніші часи війни українські класи залишаються місцем, де росте сміливість і зберігаються мрії. Саме тому ми інвестуємо в молодих лідерів — створюємо STEM-лабораторії, нові освітні простори, підтримуємо інновації. Ми надихаємося історією відновлення Японії та горді ділитися українською історією. Разом, навчаючись одне в одного, ми можемо побудувати майбутнє, засноване на стійкості, гідності та надії», — зазначила CEO Tokarev Foundation Анастасія Дєєва.
З японського боку експерти, серед яких Шімпей Тагучі (Університет Такушоку) та Камей Харуко (JICA), підкреслили глобальну важливість українського досвіду — особливо в питанні готовності освітніх систем до кризи та відновлення.
«Ми співпрацюємо з урядом України з 2022 року, надавши близько 1,5 млрд доларів допомоги, включно з відновленням освіти. Почали з 20 пілотних центрів дистанційного навчання, які тепер розширилися до 85. Забезпечили дітей комп’ютерами та ноутбуками, а також створили відеопрограму для вчителів із надання психологічної підтримки учням. Японія відома своєю готовністю до природних катастроф, і на основі досвіду Великого землетрусу ми розробили програму для допомоги дітям у фізичному та ментальному відновленні», — сказала Камей Харуко, Генеральний директор JICA — організації, яка в Японії відповідає за міжнародне співробітництво та підтримку.
Шімпей Тагучі додав:
«Люди ніколи не припиняли вчитися. Я відвідав підземний центр, облаштований під клас, — там було лише світло й кілька навчальних матеріалів, але уроки тривали. Вчителі продовжують навчати, а діти — із задоволенням вчитися. Освіту не можна зупинити».
Захід закликав до глибшого партнерства між Японією та Україною у сфері освіти та інновацій — від спільних EdTech-проєктів до програм обміну та підтримки ментального здоров’я для вчителів і учнів.
Окрім EXPO, «Стрічку часу» показали в японському Парламенті. На перегляд фільму до Палати радників Японії в Токіо прийшли парламентарі, дипломати та японські освітяни, аби ще глибше зануритися в історії українських дітей і вчителів, які навчають під час війни.
Джерело: osvitoria.media
Коментарі
Дописати коментар